№ 13 (505) 03 квітня 2008
ЗМІСТ	ІРО

УКРАЇНСЬКІ ІРО-ЗУСТРІЧІ 2008

Міжнародна конференція під такою назвою нещодавно відбулася в Києві. Її організаторами виступили Українське товариство фінансових аналітиків, компанія «ДАГДА» та рейтингове агентство «Експерт-Рейтинг».

У ході конференції були розглянуті питання щодо результатів та перспектив здійснення ІРО українськими компаніями, вибору майданчика для публічного розміщення, а також шляхів підвищення прозорості та відкритості емітентів.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ. У конференції взяли участь представники державних регулюючих органів, провідних світових фондових бірж і банків, міжнародних консалтингових і юридичних компаній, вітчизняних емітентів, а також фахівці професійних учасників ринку цінних паперів. Вони ділилися своїм досвідом, обговорювали кращі приклади із практики ІРО та оцінювали перспективи майбутніх публічних розміщень.

Питання, які розглядалися на конференції, було розпо-ділено між шістьма основними секціями. Перша секція аналізувала світові й українські ринки капіталу, розглядала процедури ІРО, зокрема визначення вартості компанії. У ході другої секції провідні спеціалісти і представники відомих європейських і азіатських фондових бірж, експерти міжнародних консалтингових і юридичних компаній проаналізували переваги та особливості лістингу на провідних фондових майданчиках світу. Третя секція обговорювала роль фінансових консультантів у процесі підготовки та здійснення IPO, четверта – аналізувала перспективи здійснення публічного розміщення вітчизняними емітентами.

Учасники п’ятої секції розглядали процес ІРО як шлях до підвищення прозорості та відкритості українських емітентів. У цьому зв’язку були проаналізовані питання щодо розкриття інформації до, під час та після здійснення ІРО, підвищення рівня корпоративного управління, а також особливостей діяльності публічних компаній. І нарешті, шоста секція розглядала ІРО-комунікації та зв’язки емітентів з інвесторами.

ПІДГОТОВКА ДО ІРО. Як зазначив голова ради УТФА, заступник голови Держінвестицій Сергій МОСКВІН, сьогодні реальний сектор економіки України вже цілком готовий до залучення коштів на відкритих ринках капіталу. Ще декілька років тому наші емітенти не були знайомі з процесом ІРО, однак починаючи з 2005 р. ситуація змінилась. Так, протягом 2005-2006 рр. 23 українські компанії здійснили ІРО на загальну суму $1 млрд., а у 2007 р. 20 вітчизняних компаній здійснили ІРО на загальну суму $1,9 млрд. Крім того, 80 компаній вже заявили про намір здійснити публічне розміщення цінних паперів у 2008-2012 роках. На початку поточного року спостерігалося зниження активності на вітчизняному ринку ІРО у зв’язку із впливом на нього американської іпотечної кризи.

Компанію, що здійснила ІРО, сприймають на ринку як серйозного партнера. Цей процес передбачає зміну стратегії розвитку бізнесу. Основним критерієм ефективності менеджменту стає не прибуток власників, а зростання капіталізації підприємства. На інший рівень виходять також відносини менеджменту з інвесторами та акціонерами.

У результаті ІРО формується вартість бізнесу. Здійснення публічного розміщення акцій вимагає від компанії роз-криття інформації про акціонерів та структуру власності, а також управління підприємством, проходження аудиту за міжнародними стандартами, що також підвищує вартість компанії.

Сьогодні Україна має бути конкурентоспроможною серед інших країн. Для цього, насамперед, необхідно вдосконалити вітчизняний біржовий ринок відповідно до європейських стандартів, а також податкове законодавство. Важливим кроком має стати переміщення українських ІРО на національний ринок, внаслідок чого Україна зможе позиціонувати себе як фінансовий центр Східної Європи. Це підвищить її вплив у міжнародних відносинах, а також піднесе її загальний престиж у світі.

На думку управляючого директора Deutsche Bank Райнаута КУМПЕНСА, процес ІРО має ряд значних переваг, зокрема можливість залучення додаткового капіталу для подальшого розвитку підприємства, підвищення рівня корпоративного управління, збільшення прозорості компанії, покращення її іміджу та репутації. Однак ІРО є досить витратною процедурою, яка передбачає оплату послуг інвестиційних банків, юристів, консультантів та аудиторів. Компанія, яка бажає провести публічне розміщення, повинна мати чітку стратегію, прозору корпоративну структуру, високу репутацію, стійкий фінансовий стан, надавати достовірну та своєчасну звітність.

Найбільш придатними фондовими майданчиками для українських компаній є основний і альтернативний майданчики Лондонської фондової біржі, Франкфуртська, Гонкон-гівська, Сінгапурська фондові біржі, NASDAQ. Останнім часом серед українських емітентів зросла популярність Варшавської фондової біржі, яка найбільш придатна для малих і середніх компаній. При цьому вітчизняним емітентам не варто ігнорувати можливість лістингу на внутрішньому ринку, який може бути більш ефективним у порівнянні з міжнародним розміщенням.

Як зазначив представник юридичної компанії Baker-&McKenzie Микола СТЕЦЕНКО, ІРО є тривалим та складним процесом. Компанія, яка бажає здійснити ІРО, має провести реструктуризацію. Насамперед, необхідно мати належну корпоративну культуру, яка передбачає повне роз-криття інформації, відкритість компанії перед професійними радниками.

Важливим кроком на шляху до здійснення публічного розміщення є проведення юридичного аудиту (due diligence), який передбачає збір, вивчення та перевірку необхідної інформації. Емітент повинен надати інформацію щодо опису бізнесу, керівництва, суттєвих ризиків, а також звіти про результати роботи в попередні періоди. При цьому важливо враховувати очікування та інтереси інвесторів. Компанія повинна скласти проспект емісій відповідно до вимог законодавства, правил лістингу на фондовій біржі та міжнародних стандартів.

ФОНДОВІ БІРЖІ. Важливим компонентом успішного публічного розміщення акцій компанії є вибір фондового майданчика. Одним із провідних організаторів торгівлі цінними паперами в Європі є Франкфуртська фондова біржа. На думку старшого віце-президента з ринків емітентів та інвесторів цієї біржі Альбрехта БЮРГЕРА, вона є одним із найбільш ліквідних світових фондових майданчиків, а також має найвищу капіталізацію. Привабливість біржі для здійснення публічного розміщення українськими компаніями полягає у легкому доступі до європейських ринків капіталу, можливості завоювання міжнародного визнання. Минулого року ряд українських компаній вже здійснили ІРО на Франкфуртській фондовій біржі.

Фондовий майданчик Франкфурта визнано одним із найбільш інноваційних у світі, оскільки він пропонує інвесторам новітні рішення для їхньої ефективної діяльності. Біржа підтримує зв’язки з інвесторами всього світу, при цьому їхня кількість зростає з кожним роком. Останнім часом змінилася структура інвесторів. Якщо шість років тому на біржі були присутні в основному німецькі інвестори, то зараз на ній – капіталовкладники зі США, Великобританії, Франції, Нідерландів, Швейцарії та інших країн.

Франкфуртська фондова біржа пропонує найменшу загальну вартість первинного розміщення акцій у порівнянні з іншими фондовими майданчиками світу. Цей майданчик надає компаніям, які бажають вийти на міжнародні ринки капіталу, найефективніший, з погляду часових і фінансових витрат, механізм здійснення ІРО. Біржа висуває не дуже жорсткі вимоги лістингу. Однак однією з необхідних вимог є прозорість компанії. Лістинг є рівноправним для всіх компаній незалежно від їх капіталізації та торговельної історії. Франкфуртська фондова біржа має головний ринок (Prime/General Standard) і альтернативний (Entry Standard), які можуть зацікавити українських емітентів.

У лістингу на біржі знаходяться компанії з більш ніж 70 країн світу, які представляють різноманітні галузі, зокрема енергетику, машинобудування, інформаційні технології, сферу нерухомості, фінансовий і споживчий сектори тощо.

Іншим провідним європейським майданчиком є Швейцарська фондова біржа. Як зазначила менеджер по зв’язках департаменту зв’язку з емітентами та інвесторами біржі Андрея ІСЛЕР, результати діяльності даного майданчика перевищують показники інших європейських фондових бірж. Він має ряд значних переваг, зокрема сфокусованість значної кількості інвесторів в одному місці, зорієнтованість на міжнародних емітентів, частка яких сьогодні становить 25%. Компанії, які знаходяться у лістингу біржі, представляють такі сектори економіки: фінанси, споживчий сектор, промисловість, сектор охорони здоров’я та ін. На цьому майданчику крім швейцарських інвесторів також присутні капітало-вкладники з Великобританії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Люксембургу, Швеції, Ірландії тощо.

Швейцарська фондова біржа має декілька ринків. Доступ до лістингу цієї біржі є дуже легким у порівнянні з іншими фондовими майданчиками. Це пояснюється тим, що Швейцарія не входить до складу Європейського Союзу і тому має власні, більш прості стандарти щодо корпоративного управління, розкриття інформації та операцій із менеджментом, ведення бухгалтерського обліку тощо.

Основними вимогами при проведенні лістингу на Швейцарській фондовій біржі є такі: прозорість компанії та розкриття нею необхідної інформації; використання міжнародних стандартів фінансової звітності; надання звітності емітента за три попередні роки, а також внутрішньої фінансової звітності (зокрема піврічних звітів і аудиторського висновку); наявність у вільному обігу не менше 25% акцій компанії.

Не менш привабливими у порівнянні з біржами Європи є азіатські фондові майданчики. Однією з провідних бірж цього регіону є Гонконгівська фондова біржа. За словами старшого менеджера підрозділу маркетингу емітентів цієї установи Джефрі ТАНГА, біржа є своєрідними воротами для проникнення до азіатсько-тихоокеанського регіону. Вона має щільні торгові і ділові зв’язки з іншими азіатськими країнами. Гонконгівська фондова біржа визнана міжнародним фінансовим центром, здатним надати компаніям всього світу гарні можливості для мобілізації їхніх фінансових ресурсів.

Гонконгівська фондова біржа має два ринки, зокрема головний ринок (Main Board) і ринок зростаючих підприємств (GEM). Останній є більш зручним для компаній з невеликою капіталізацією, лістинг на ньому є менш витратним.

Біржа є привабливою для інвесторів завдяки наявності ефективної правової системи, простої системи оподаткування, розвинутої системи валютного клірингу та розрахунків. Крім того, цей фондовий майданчик визнає не лише національні і міжнародні стандарти фінансової звітності, а й звітність емітентів, складену відповідно до загальноприйнятих стандартів бухгалтерського обліку.

Правила щодо лістингу на Гонконгівській фондовій біржі відповідають міжнародним нормам і вимагають від емітентів високого рівня розкриття інформації. Вимоги біржі до корпоративного управління забезпечують доступ інвесторів до своєчасної та прозорої інформації, яка дозволить їм оцінити вартість та перспективи розвитку компанії. На біржі існують певні вимоги щодо капіталізації та прибутку компаній, які бажають здійснити лістинг, а також щодо рівня менеджменту та мінімального обсягу публічного розміщення.

Популярним у багатьох країнах світу є також фондовий майданчик Сінгапура. За словами директора з лістингу Сінгапурської фондової біржі Саймона ЛІМА, останнім часом на ній спостерігається зростання кількості іноземних компаній. У лістингу біржі знаходиться 757 компаній, з яких 284 (або 38%) є міжнародними. Це підприємства з Китаю, Японії, Кореї, Австралії, США та європейських країн. Як правило, вони представляють п’ять основних секторів економіки: фінанси, нерухомість, транспорт, торгівлю, промисловість. Капіталізація іноземних компаній становить 34% від капіталізації біржі в цілому.

Сінгапурська фондова біржа має два ринки: основний (Mainboard) і альтернативний (Catalist). При цьому на останньому процес підготовки та здійснення ІРО є більш швидким, а вимоги до лістингу компаній – менш жорсткими. Однією з умов лістингу компаній на зазначеній біржі є виконання вимог, встановлених регулятором фінансового ринку Сінгапура – Monetary Authority of Singapore. Варто також зазначити, що біржа надає підтримки емітентам не лише у ході здійснення ІРО, а й після нього.

РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. У процесі підготовки та проведення ІРО значну роль відіграє управління репутацією компанії, комунікаціями та розкриттям інформації. За повідомленням члена ДКЦПФР Івана НЕСТЕРЕНКА, у середині січня поточного року Комісія за підтримки Проекту USAID «Розвиток ринків капіталу» почала реалізацію другого етапу Пілотного проекту розкриття інформації емітентами цінних паперів. Метою Пілотного проекту є попереднє тестування Електронної системи комплексного розкриття інформації (ЕСКРІН) з подальшим нормативним запровадженням в Україні системи звітності, яка відповідатиме кращій міжнародній практиці та вимогам інвесторів.

Пілотний проект виконуватиметься в декілька етапів, з поступовим розширенням кількості емітентів та складу інформації. Перший етап проекту успішно завершився у липні 2007 року. У ньому взяли участь 12 підприємств, які підготували річні звіти за 2006 р. згідно з вимогами щодо роз-криття інформації, передбаченими ЕСКРІН, та відповідно до міжнародних стандартів.

На другому етапі до Пілотного проекту залучаються емі-тенти акцій та облігацій підприємств, включених до лістингу організаторів торгівлі, й емітенти, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни. Інші емітенти, що здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, можуть взяти участь у Пілотному проекті на добровільних засадах. Підприємства-учасники другого етапу Пілотного проекту розкриватимуть у новому, розширеному форматі всі види інформації, передбачені Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»: річну і квартальну інформацію, особливу інформацію, проспекти емісії, звіти про результати розміщення цінних паперів.

Очікується, що система, вдосконалена за результатами реалізації Пілотного проекту, буде запроваджена нормативним актом ДКЦПФР як обов’язкова з 1 січня 2009 р. для емітентів акцій та облігацій підприємств, включених до лістингу фондових бірж, а також емітентів, які мають стратегічне значення для економіки країни.

Згідно з інформацією директора ДУ «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (АРІФРУ) Євгена ПЕТРИКА, питання розкриття інформації в Україні регулюють такі документи: Закон «Про цінні папери та фондовий ринок»; Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів; рішення ДКЦПФР «Щодо особи, уповноваженої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на розміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів» (цією особою визначено ДУ «АРІФРУ»).

Процедура розкриття інформації передбачає такий порядок і терміни: розміщення інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів (www.stockmarket.gov.ua) не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування інформації в офіційному друкованому виданні Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або ДКЦПФР у термін не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; надання інформації до ДКЦПФР у термін до 1 червня року, наступного за звітним.