№ 19 (561) 14 травня 2009
ЗМІСТ	ІНВЕСТИЦІЇ

УКРАЇНСЬКІ ЗУСТРІЧІ ІНВЕСТОРІВ – 2009

Нещодавно в Києві відбулася друга міжнародна конференція «Українські зустрічі інвесторів – 2009». Її організаторами виступили Українське товариство фінансових аналітиків, компанія «ДАГДА» та Українська асоціація ін-вестиційного бізнесу. Мета конференції – аналіз основних шляхів фінансування бізнесу в умовах кризи, проблем інвестиційного ринку в Україні та механізмів залучення інвестицій, особливостей та перспектив розвитку вітчизняного ринку злиттів та поглинань, а також шляхів виходу українських емітентів на зарубіжні фондові майданчики.

У конференції взяли участь представники державних регуляторів, вітчизняних та зарубіж-них юридичних і консалтингових компаній, ін-вестиційних фондів, комерційних банків, фондових бірж і промислових компаній.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

Серед ключових тем, які розглядалися учасниками, були такі: роль держави у формуванні інвестиційного клімату в Україні; можливості залучення інвестицій від портфельних та стратегічних інвесторів, фондів прямого інвестування; зміни структури банківської системи України в контексті світових фінансових зрушень; перспективи розвитку вітчизняного ринку спільного інвес-тування та ринку цінних паперів; можливості для україн-ських компаній щодо проведення приватних або пуб-лічних розміщень акцій на зарубіжних фондових біржах; розвиток механізмів Investor Relations.

Як зазначив головуючий ради УАІБ Дмитро ЛЕОНОВ, на поточному етапі намітився певний тренд щодо покращення інвестиційного клімату в Україні та повільного виходу зі світової економічної та фінансової кризи. Історія розвитку української економіки є нетривалою у порівнянні з розвиненими країнами. Натомість, у нашій країні здійснено певні кроки, в першу чергу представниками бізнесу, щодо розвитку цивілізованих форм інвес-тиційної діяльності, взаємодії з інвесторами та захисту їхніх прав, а також щодо створення відповідного правового поля.

Незважаючи на несприятливу економічну ситуацію, ці механізми та моделі інвестиційних процесів, які за-проваджувалися впродовж більш ніж десяти років, залишаються ефективними та здатні задовольнити інтереси тих інвесторів, які, незважаючи на ризики інвестування, продовжують свою діяльність у нашій країні.

Сьогодні, коли фінансові інструменти, інститути та механізми інвестування проходять випробування на міцність, проведення зазначеного форуму є актуальним та своєчасним. Він має допомогти учасникам ринку розробити необхідні стратегії та форми інвестування у вітчизняній економіці, визначити механізми ефективного управління та захисту інвестицій.

За словами директора департаменту інституційного розвитку ринків капіталу та корпоративного управ-ління Держінвестицій Ростислава ЛУКАЧА, Україна має вдале географічне розташування, значну кількість природних ресурсів та високий науково-технічний потен-ціал, що вигідно презентує країну в очах інвесторів.

Останніми роками Україна демонструє гарні показники щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Так, за станом на 1.01.2005 р. загальний обсяг ПІІ, внесених в Україну, дорівнював $9,04 млрд., на 1.01.2006 р. – $16,89 млрд., на 1.01.2007 р. – $21,6 млрд., на 1.01.2008 р. – $29,54 млрд. У свою чергу, на 1 січня 2009 р. цей показник становив $35,72 млрд.

Водночас, відбувалося зростання ВВП, зокрема, в 2005 р. воно становило 2,6%, в 2006 р. – 7,1%, в 2007 р. – 7,3%. Проте торік зростання ВВП значно уповільнилося й дорівнювало 2,1%.

У 2008 р. на міжнародних ринках спостерігалося падіння цін на основну українську експортну продукцію – метали; підвищилися ціни на енергоресурси. Наслідком цих процесів стало зростання в Україні інфляції, рівень якої був набагато вищим ніж в інших країнах світу.

Попри це, Україна залишається привабливою для іноземних інвесторів. Так, згідно з дослідженнями зарубіж-них експертів, до п’ятірки лідерів у рейтингу привабливих для вкладання інвестицій країн увійшли Польща, Румунія, Росія, Туреччина та Україна. Найпривабливішими для прямих інвестицій секторами української економіки є енергетика, охорона здоров’я, фармацевтична галузь, роздрібна торгівля, комунальний сектор.

Важливими чинниками покращення інвестиційного клімату країни є політична та економічна стабільність, прозорість економічних процесів, стабільність правових норм, відкритість прийняття рішень.

Не останню роль у формуванні й регулюванні інвес-тиційних процесів відіграє держава. У цій сфері вітчизняній економіці притаманні певні особливості. В нашій країні відсутня ефективна ринкова система державного інвестування, тоді як у розвинених країнах існують спеціальні установи – банки розвитку, за допомогою яких держава обирає й фінансує найбільш пріоритетні галузі економіки.

Сьогодні слід посилити регуляторні функції держави, зокрема щодо можливості уведення заборони на спекулятивні (арбітражні) операції. Важливо реформувати систему державного інвестування, створивши державну установу довгострокового кредитування та інвес-тування (Банк розвитку), а також провести реформи на інвестиційному ринку, наблизивши його до умов Європейського Союзу.

Актуальними залишаються питання створення єдиного центрального депозитарію, консолідованої біржової системи, об’єднаної інформаційної мережі. Їх ви-рішення сприятиме зручному доступу до інвестицій підприємствам, які прагнуть розвиватися. Крім того, це дозволить адаптувати послуги професіоналів фондового та інвестиційного ринків до міжнародних стандартів, удосконалити систему регулювання ринку ка-піталу та механізми саморегулювання.

Інвестиційний директор компанії Mezzanine Mana-gement Ukraine Пшемислав ГЛЄБОЦКІ, зазначив, що світова економічна криза негативно вплинула на розвиток багатьох країн Центральної та Східної Європи. Ці країни умовно можна поділити на дві групи. До першої, зокрема, відносяться Чехія, Словенія, Польща, Словаччина, які на поточному етапі мають незначні проблеми в економіці та низький рівень державної заборгованості.

До іншої групи належать країни, економіка яких в умовах кризи потребує певного корегування, насамперед, шляхом впровадження пропозицій МВФ. Це країни Прибалтики та Балкан, Угорщина, Україна та інші. При цьому експерти прогнозують, що в країнах зазначеного регіону економічна ситуація покращиться в найближчі два роки.

Слід зауважити, що в Україні економічне падіння виявилося найбільшим. Загальними тенденціями, які спостерігались у країні торік, були нестабільна політична ситуація, падіння національної валюти, відсутність банківського фінансування, зниження активності інвесторів. До цього слід додати й негативний імідж країни за кордоном.

Незважаючи на це, сьогодні Україна має непоганий інвестиційний потенціал. Найпривабливішими для ін-весторів секторами української економіки є сфера охорони здоров’я, телекомунікаційний та роздрібний сектори.

ЕКОНОМІЧНА КРИЗА.

На думку радника міністра економіки України Сергія ЯРЕМЕНКА, світова економічна криза в Україні мала більше негативних наслідків, аніж в інших країнах світу. Ця криза не є циклічною, проти якої можна було б застосувати певні заходи. Вона базується, у першу чергу, на невідповідності реального сектора економіки та фінансового сектора.

Негативною тенденцією минулого року був відтік з українського ринку як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. При цьому слід враховувати, що капіталовкладники, насамперед, звертають увагу на макроекономічне, політичне, соціальне та юридичне середовище в країні.

Основними чинниками, які визначають розвиток країни, є рівень ВВП, інфляція, монетарна політика та бюджет. Торік одним із наслідків кризи стало зростання рівня інфляції, з якою держава намагалася боротися шляхом застосування жорсткої монетарної політики та ревальвації національної валюти. Проте така політика була неефективною, оскільки вона призвела до зростання цін усередині країни та ускладнила діяльність національного виробника.

Сьогодні більше уваги необхідно приділяти розвитку реального сектора вітчизняної економіки, стабілізації банківської, монетарної системи, платіжного балансу, й у цілому покращувати макроекономічні показники.

Як зауважив голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Макс АЛЬЄР, торік одним із серйозних наслідків кризи у розвинених країнах було падіння виробництва. Ці проблеми не оминули й Україну.

Проте найбільше кризові явища вплинули на бан-ківський сектор країни, який активно розвивався в докризовий період. Основними причинами цього стала наявність значної частки кредитів та депозитів банків у іноземній валюті. Водночас, в умовах кризи громадяни почали масово забирати депозити з банків. Значною проблемою українського банківського сектора на поточному етапі є те, що банки неспроможні фінансувати реальний сектор економіки.

Однак Україна адекватно відреагувала на процеси, пов’язані з розгортанням світової економічної кризи, прийнявши допомогу від міжнародних організацій. Пріоритетним напрямком державної політики має стати забезпечення конкурентоспроможності країни на світових ринках. Для цього важливо мати чітку антикризову програму. Необхідно провести діагностику банківської системи, яка допоможе виявити основні проблеми, провадити ефективну фіскальну політику.

ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ.

Значну увагу на конференції було приділено аналізу розвитку світового та українського ринку злиттів та поглинань. За інформацією експертів компанії PricewaterhouseCoopers, угоди зі злиттів та поглинань є одним із основних елементів реалізації стратегії зростання компанії. Це пояснюється тим, що проведення М&A-угод дає змогу компаніям швидко вийти на нові ринки або розширити присутність на існуючих ринках чи в секторах.

Крім того, операції зі злиттів та поглинань допомагають компаніям прискорювати впровадження нових технологій, відкривати нові канали продажу та дистрибуції продукції, скорочувати витрати та створювати нові групи споживачів для існуючих товарів і послуг.

Сьогодні на глобальному ринку М&A спостерігаються тенденції щодо збільшення кількості стратегічних інвес-торів по відношенню до фінансових інвесторів, а також концентрація компаній на основному бізнесі й відо-кремлення непрофільних активів. При цьому поглинання під час економічного спаду історично дає більший прибуток.

Згідно з прогнозами, в короткостроковій перспективі заради виживання деякі слабкі компанії будуть об’єднуватися з сильнішими гравцями. Крім того, збільшиться частка угод за участю фондів прямого інвестування.

Слід зазначити, що стратегічні інвестори використовують угоди зі злиттів та поглинань для зміцнення свого бізнесу та його підготовки для майбутнього економічного зростання. Вони підходять до М&A-угод з більшою обережністю, й тому значну увагу приділяють оцінці ризиків компанії, яка є об’єктом поглинання, ризиків, притаманних кожній галузі економіки, а також ризиків конкретної країни. Стратегічні інвестори бажають отримати ефект синергії та прибуток від розвитку придбаного бізнесу.

На поточному етапі на світовому ринку М&A здій-снюється значна кількість угод з відокремлення частини бізнесу. Зокрема, компанії продають непрофільні активи та фокусуються на своєму профільному бізнесі. Такі компанії зможуть ефективно розвиватися, коли економічні умови зміняться на краще.

Українські компанії мають сфокусувати увагу на профільному бізнесі, що дасть змогу підвищити його вартість у майбутньому. Вони повинні підготувати свої непрофільні активи для подальшого продажу іноземним або вітчизняним стратегічним інвесторам. При цьому іноземні стратегічні інвестори висувають певні вимоги до компаній – об’єктів злиття та поглинання. Серед них, зокрема, наявність налагодженої системи управління ризиками, чіткої організаційної структури та структури власності, прозорого податкового планування, ефективного управлінського та бухгалтерського обліку.

В Україні процедура укладання угод зі злиттів та поглинань має ряд особливостей. Головними з них є недостатність та неповнота інформації внаслідок неефективного бухгалтерського обліку, обмеженість можливостей ІТ систем, які не задовольняють вимоги інвесторів, можливість рейдерських захоплень компаній. Крім того, більшість М&A операцій здійснюється за межами української юрисдикції.

Зарубіжні експерти вважають, що на розвиток українського ринку негативно впливають такі чинники: непрозорі структури власності; активне використання компаніями схем оптимізації податків; неефективність контролюючого середовища; відсутність достовірної звітності та тривалий процес її підготовки; відсутність в учасників M&A-угод належного досвіду щодо їх здійснення тощо.

СВІТОВІ БІРЖІ.

Важливим питанням конференції був аналіз можливостей для українських компаній щодо проведення приватних та публічних розміщень акцій на фондових біржах світу. Було зазначено, що провідним трансатлантичним організатором торгівлі цінними паперами є NYSE Euronext. Згідно з інформацією, наданою представниками цієї біржі, її ринкова капіталізація становить $11,4 трлн. У лістингу біржі знаходяться понад 6,5 тис. компаній з 55 країн світу. Щоденний обсяг торгів акці-ями на NYSE Euronext становить $160 млрд.

Основними перевагами цього майданчика для українських компаній є такі: ліквідність біржі; висока капіталізація; наявність різноманітного спектра послуг; динамічне зростання; ефективна система регулювання; наявність на біржі значної кількості крупних інституційних інвесторів, зокрема, зі США, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Нідерландів.

NYSE Euronext є глобальним центром для здійснення приватних публічних розміщень акцій. Так, у 2008 р. загальний обсяг коштів, залучених на цій біржі компаніями в ході ІРО, становив $45 млрд. Для порівняння: загальний обсяг коштів, залучених торік на Лондонській фондовій біржі, становив $14 млрд., на Гонконгській фондовій біржі – $12 млрд., на NASDAQ OMX – $2 млрд.

Біржа має два ринки, які відрізняються критеріями лістингу. Це, зокрема, основний ринок (Euronext), який підходить для компаній з великою капіталізацією, та альтернативний ринок (Alternext) – більш придатний для невеликих компаній.